Партнери

Бенефіціаром проекту в Україні є Закарпатський облводгосп, який разом з партнерами проекту забезпечує реалізацію заходів проекту.

Основні завдання Закарпатського обласного виробничого управління меліорації і водному господарству:

• здійснення єдиної технічної політики у сфері меліорації земель та водного господарства області, забезпечення потреб населення і галузей економіки водними ресурсами, впровадження досягнень науки, нових технологій, передового досвіду роботи;
• організація експлуатації міжгосподарських меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури на території області, які перебувають у державній власності;
• участь у розробці та реалізації регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів на основі загальнодержавних програм;
• проведення заходів, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів і земель у зоні впливу водних об’єктів;
• організація безаварійного пропуску повені і паводків на меліоративних системах і водогосподарських спорудах;
• ведення державного обліку водокористування у сільському та рибному господарствах і державного водного кадастру;
• ведення державного водного кадастру в частині використання вод;
• розгляд та погодження проектів щодо умов і режиму використання води при будівництві чи реконструкції господарських об’єктів;
• організація роботи, пов’язаної із забезпеченням єдності та необхідної точності вимірювань, підвищенням рівня метрологічного забезпечення відповідно до вимог нормативних документів з метрологічної діяльності;
• проведення системного аналізу якості поверхневих вод та сповіщення органів державної влади та місцевого самоврядування про рівень забруднення цих вод, підготовка науково-обґрунтованих рекомендацій з покращення якості води;
• здійснення міжнародного співробітництва у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів прикордонних вод, відповідно до положень Міжурядових угод зі співробітництва на прикордонних водах;
• сприяння залученню і розміщенню вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку водогосподарсько-меліоративного комплексу;
• пропаганда та роз’яснення в установленому порядку вимог водного законодавства України через місцеві засоби масової інформації;

В рамках цього проекту Закарпатський облводгосп координує роботу партнерів, експертів проекту, забезпечує досягнення мети і запланованих завдань проекту, бере активну участь у впровадженні заходів проекту.

Керівником проекту, затвердженим Представництвом Європейської Комісії в Україні, виступає начальник Закарпатського облводгоспу Чіпак Володимир Петрович.

Партнери Закарпатського облводгоспу по проекту від України:

• Тячівська районна державна адміністрація, м. Тячів
• Тячівське міжрайонне управління водного господарства Закарпатської області, м. Тячів
• Карпатський біосферний заповідник, м. Рахів
• Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, м. Ужгород
• Державне підприємство «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області», м. Ужгород (асоційований партнер)

Партнери Закарпатського облводгоспу по проекту від Румунії:

• Повітова рада Марамуреш, м. Байя Маре
• Водогосподарська система Повіту Марамуреш, м. Байя Маре (асоційований партнер)

Тячівська районна державна адміністрація, м. Тячів

Тячівський район, як територіальна одиниця, створений у 1946 році, розташований в південно-східній частині Закарпатської області. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис.кв.км, що складає 14% території області.

Адміністративно-територіальний устрій району складають 37 місцевих рад, 5 селищних рад, 31 сільська рада. На їх території розташовані 62 населені пункти, з яких 29 мають статус гірських.

Тячівська районна державна адміністрація підтримала основну мету та зміст проекту "Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса", взявши активну участь у процесі його підготовки.

Адміністрація сприяє впровадженню заходів проекту на території Тячівського району.

Тячівське міжрайонне управління водного господарства Закарпатської області

Тячівське управління осушних систем та протипаводкових споруд створене відповідно до наказу Держводгоспу України від 8 квітня 1993 року № 45.

Відповідно до наказу Держводгоспу України від 10 грудня 2004 року №315 Управління було перейменоване у Тячівське міжрайонне управління водного господарства, скорочена назва - Тячівське МУВГ.

Управління є юридичною особою (наказ Держводгоспу від 11 квітня 2001 року № 67), має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства та бланки, печатку зі своїм найменуванням.

Управління здійснює свою діяльність, в межах наданих йому повноважень на території Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області. Спрямовує свою діяльність на експлуатацію меліоративних систем, протипаводкових споруд і несе відповідальність за стан організації експлуатаційно-ремонтних робіт, використання і регулювання водних ресурсів. Здійснює технічний контроль за своєчасним і якісним виконанням будівельних і експлуатаційних заходів на протипаводкових спорудах, які виконуються будівельними водогосподарськими організаціями, притягає до відповідальності осіб, які пошкоджують гідротехнічні споруди (ГТС) і наносять збитки меліоративному господарству та за інші правопорушення, передбачені водним та адміністративними Кодексами України. Надає допомогу господарствам - землекористувачам у складанні внутрігосподарських планів, експлуатаційних заходів по правильному і повному використанню осушних земель, захисту сільськогосподарських угідь від паводків. Виконує по договорам з господарствами, за їх рахунок, технічне обслуговування, догляд і роботи по ремонту, очистці та захисту земель внутрігосподарської меліоративної мережі, ГТС, а також ділянок гірських річок силами механізованого загону.

Тячівське міжрайонне управління водного господарства обслуговує 670 км середніх та малих річок, в тому числі транскордонну ділянку р. Тиса на українсько–румунському держкордоні протяжністю 62 кілометра.

В склад управління входять Тячівська, Рахівська дільниці та мехзагін.

На сьогодні Тячівське МУВГ має достатню технічну базу, потужний машинно-тракторний парк, відповідний інженерно-технічний персонал, що дозволяє виконувати гідротехнічні роботи вчасно і на високому рівні.

Оскільки заходи проекту "Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса" спрямовані на покращення довготермінового протипаводкового захисту в Тячівському і Рахівському районах, партнер проекту Тячівське братиме активну участь у впровадженні заходів і визначенні обсягів робіт, які необхідно виконати.

Карпатський біосферний заповідник, м. Рахів

Карпатський державний (нині біосферний) заповiдник створено в листопаді 1968 року і належить до найбільших та найцікавіших установ природно-заповідного фонду України. Майже 2,5 відсотки території Карпатського регіону знаходиться під охороною заповідника, екосистеми якого входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У складі Карпатського біосферного заповiдника (КБЗ), загальна площа якого становить 53630 гектарiв, налічується вісім вiдокремлених масивiв. Вони розмiщені на території Рахiвського, Тячiвського, Хустського та Виноградівського районiв Закарпатської області в межах висот від 180 до 2061 м. Така територіальна структура репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат, адже 90% території заповідника вкрито лісами, з яких близько 20 тис. га – це праліси, які ніколи не знали господарського втручання. В заповіднику охороняється 3019 видів рослин. Тут представлені найкраще збережені карпатські екосистеми, які служать сховищами для багатьох рідкісних і зникаючих видів рослин i тварин. В заповіднику відмічено 114 видів рослин i 232 види тварин, що занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Міжнародної Червоної книги та чинних для України природоохоронних списків.

Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють 5 наукових лабораторій (зоологічна, ботанічна, лісознавча, фенолого-метеорологічних досліджень та ГІС), створена мережа моніторингових ділянок, фенологічних пунктів, гідро- та метеопостів, діє потужна географічна інформаційна система.

Карпатський біосферний заповідник має значний досвід реалізації міжнародних проектів. Установа успішно реалізувала проект Світового Банку "Охорона біорізноманіття Карпат" (1994–1996 рр.), проект Фонду розвитку Карпатського єврорегіону “Створення передумов для екологічно зорієнтованого сталого розвитку гірських населених пунктів Рахівського району Закарпатської області” (1996–1998 рр.), проект DCP-WWF «Карпатська екорегіональні ініціатива» (1999-2003 рр.); українсько-швейцарський проект "Співпраця між установами" (2005-2008 рр.); українсько-швейцарський проект FORZA – Ліси Закарпаття (2004-2008 рр.); українсько-голландський проект «Інвентаризація пралісів Закарпаття» (2006-2008 рр.); проект DCP-WWF та уряду Норвегії «Збереження та стале використання природних ресурсів Карпат» (2007-2008 рр.).

За визначні здобутки в збереженні природної, культурної та історичної спадщини Карпат Рада Європи тричі (1997, 2002 і 2007 рр.) нагородила Карпатський біосферний заповідник Європейським дипломом. У 2007 році праліси Карпатського біосферного заповідника у складі українсько-словацького серійного об’єкту «Букові праліси Карпат» увійшли до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Оскільки діяльність цього проекту спрямована, на зменшення негативного впливу паводків і антропогенного навантаження на навколишнє середовище, то роль Карпатського біосферного заповідника є надзвичайно важливою для досягнення цілей проекту.

В проекті Карпатський біосферний заповідник проводитиме екологічні дослідження на цільовій території проекту, в басейні Верхньої Тиси.

Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, м. Ужгород

Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України (надалі – Центр) як науковий підрозділ НАН України був створений в 1995 році на базі науково-дослідних підрозділів НАН України, Закарпатського науково-виробничого центру „Екологія”, а також науково-дослідних груп Закарпатської обласної державної адміністрації, яка разом з НАН України виступила співзасновником Центру.

Основними напрямами діяльності Центру є:

• Вивчення соціально-економічного розвитку Карпатського регіону (єврорегіону), механізмів формування зовнішньоекономічної політики прикордонних територій, проблем регіонального ринку праці.
• Вивчення місця і ролі субрегіонального транскордонного співробітництва у вирішенні регіональних та загальнодержавних проблем України на сучасному етапі.
• Дослідження соціальних і політичних проблем громадянської думки з актуальних питань внутрішньої та зовнішньої політики України та шляхів оптимального розвитку Закарпаття у складі Української держави.
• Комплексне вивчення історії та культури Закарпаття в його взаємозв’язках з історією всієї України та народів сусідніх країн, формування на цій території українського етносу, проведення досліджень з охорони та збереження культурної спадщини краю; виконання наукових робіт природоохоронної тематики, розробка наукових рекомендацій по покращенню екологічної ситуації в регіоні.

На Центр покладено обов’язки з координації діяльності наукових і науково-виробничих підрозділів НАН України, закладів вузівської та відомчої науки в Закарпатті. За Центром через відповідну науково-координаційну Раду закріплено представницькі функції Західного наукового центру НАН і МОН України на Закарпатті.

З 2005 року замість підрозділів асоційованого та подвійного підпорядкування у структурі Центру функціонують два наукові відділи.

• Відділ сталого розвитку Карпатського регіону та міжнародного співробітництва
• Відділ гуманітарного розвитку Карпатського регіону

Географічне розташування Закарпаття, яке єдине з-поміж усіх регіонів держави межує одночасно із чотирма країнами (три з яких є членами Євросоюзу), зобов’язує науковців Центру з моменту свого утворення підтримувати тісні наукові взаємозв’язки з колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Румунії.

Зарубіжними партнерами Центру в 2003 – 2007 рр. були, а більшість залишається і тепер: Дебреценське регіональне відділення Угорської Академії наук, Дебреценський університет, Ніредьгазький державний інститут (Угорщина), Кошіцький інститут суспільний наук (Словаччина), Братиславський економічний університет (Словаччина), Історичний музей м. Сату-Маре (Румунія) а також Міжрегіональна асоціація „Карпатський єврорегіон” (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія).

Державне підприємство «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області», м. Ужгород (асоційований партнер)

Державне підприємство "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області" основане на державній власності і належить до сфери управління Держводгоспу України, воно є головним відомчим замовником на будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переоснащення, капітельний ремонт водогосподарських об'єктів відповідно до державних програм.

Напрямки діяльності:

• Реалізація державної політики в сфері будівництва;
• Забезпечення будівництва проектною документацією;
• Придбання обладнання, матеріалів, які належать до поставок замовника та комплектація будівництва;
• Розрахунки за виконані будівельно-монтажні роботи;
• Приймання і оплата виконаних робіт з будівництва об'єктів;
• Контроль за якістю виконуваних робіт;
• Організація роботи державних комісій з приймання в експлуатацію завершених об'єктів;
• Передача завершених будівництвом і введених у дію об'єктів на баланс організацій і підприємств, які мають здійснювати їх експлуатацію;
• Проведення тендерів на проектно-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи;
• Організація ведення авторського нагляду за будівництвом.

Дирекція і Закарпатський облводгосп мають значний спільний досвід у плануванні та організації протипаводкових заходів на території Закарпатської області, зокрема обидві організації задіяні в реалізації "Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса в Закарпатській області на 2006 - 2015 роки".

Дирекція брала участь у підготовці проекту "Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса", а також виконанню заходів проекту спрямованих на покращення протипаводкового захисту населених пунктів цільової території проекту, забезпечення внеску української сторони в реалізацію проекту.

Повітова рада Марамуреш, м. Байя Маре

Повітова рада Марамуреш – це регіональна громадська адміністрація, яка координує роботу сільських, селищних та місцевих рад з метою вирішення соціально-економічних завдань регіонального масштабу. Найбільш важливими функціями Повітової ради є прийняття стратегій, прогнозів і соціально-економічних програм сталого розвитку повіту та контроль за їх виконанням.

Ця організація має досвід співпраці із організаціями Закарпатської області в галузі водного господарства на українсько-румунських прикордонних водах.

Повітова рада Марамуреш взяла участь у розробці основних напрямів реалізації проекту "Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса" та прямо задіяна в організації його заходів, бере участь у плануванні і координації діяльності проекту на території Повіту Марамуреш та території Закарпатської області.

Водогосподарська система Повіту Марамуреш, м. Байя Маре (асоційований партнер)

Протягом 11 років Водогосподарська система Повіту Марамуреш (м. Байя Маре), дирекція вод Сомеш-Тиса є незмінним партнером Закарпатського облводгоспу з реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах, підписаної 30 вересня 1997 року в м. Галац. Українські та румунські спеціалісти водного господарства набули значного досвіду у вирішенні питань спільного інтересу на прикордонних водах України і Румунії.

Завдання Водогосподарської системи Повіту Марамуреш в рамках проекту "Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса" включають надання необхідної Закарпатському облводгоспу інформації, участь у підготовці матеріалів стосовно водного господарства та протипаводкового захисту на території повіту Марамуреш, участь у розробці Схеми стабілізації русла р. Тиса на спільній українсько-румунській ділянці ріки, а також підготовка пропозицій щодо спільного інтегрованого управління цією ділянкою р. Тиса із Закарпатським облводгоспом.